Не пам’ятаю часів, коли б я так багато говорила про любов і так часто вимовляла слово «люблю». Завжди берегла його, щоб відчуття було найбільш концентрованим. Стримувала власні прояви почуттів. Але тепер переживаю якийсь окситоциновий шторм. Напевно, так і має бути. Бо в часи підвищеної напруги ми стаємо ближчими до самої своєї суті. Перестаємо скупитися — і на почуття в тому числі. Перестаємо «відкладати на потім», в тому числі і самого себе. Ви помічаєте, що ми стаємо щедрішими, особливо в час небезпеки?
Може, відчуваємо, що наше життя кимось оплачується і ми покриваємо борг — кожен чим може. А може, ми відкриваємо, які ми великі, як багато в нас є. Коли доводиться жити в умовах зовнішніх обмежень історії — необмеженою лишається тільки внутрішня територія.
У мене в робо
На жаль, перший доступ до цього тексту має Спільнота The Ukrainians Media
На щастя, зараз у вас є можливість приєднатися!
Що ви отримаєте
- Емейл-розсилка «TUM зсередини»
- Екоторба «Ambassador»
- Ранній доступ до текстів TUM
- Digital-доступ до історій Reporters
- Доступ до онлайн-зустрічей
- Доступ до офлайн-подій
- Книжковий та інші клуби
- 30% знижки на паперовий Reporters
- 4 друковані номери Reporters на рік
- Знижки на книжки TUM Publishing
від 416 грн/міс
Ви вже у Спільноті? Увійти
