Курахове-Антарктика

В історіях про любов герої часто йдуть довгим шляхом одне до одного, але в цій — віддаляються. Його поїзд рушає на схід, а її корабель океаном на північ. Він застряг у чорноті війни в Україні, вона — стоїть посеред білої тиші Антарктиди. Вони близькі, та якщо з кимось щось станеться — між ними неподоланна відстань.

*

Іванка хотіла обрати красиву дату шлюбу, щоб він ніколи не зміг забути про річницю. Або 22.02.2022, або 23.03.2023. Березень не підходить, бо Іванка не хоче чекати ще рік, тому — лютий. Іванка обирає сукню, Ромчик — вишиванку, аж тут раптовий — ні, насправді такий очікуваний дзвінок: Роман має повертатися на роботу в госпіталь у Покровськ.

— Ромчик їде, а я думаю: у мене немає весілля, чоловіка забрали.

Одружитися Романа таки відпускають. Але на 22.02.2022 лишилось тільки одне місце для розпису, та й те — на вечір. Повернутися чоловік мусить якомога швидше, тривога вже не навчальна. Розпис на 18:00, поїзд на схід — о 19:20. Велика війна — за два дні.

— Ми віддали Ромчику його форму, а в нього забрали  костюм. Я стояла у весільній сукні на пероні з його весільним костюмом у руках.

Після одруження і з початку вторгнення вони змогли провести разом не більш як сорок днів.

*

Тринадцятирічний підліток хапається обіруч за перекладину — робить сальто, робить сонечко. Його м’язи сильні, а тіло — гнучке. Тоді ж він запитує себе: чому його серце б’ється частіше? Чому в нього з’являється крепатура? Як узагалі ростуть м’язи? Зістрибуючи з перекладини, пірнає в книжки з біології. Хоча збирається в ІТ, але спершу хоче стати спортивним лікарем. В інститут фізкультури на безкоштовне не вступив, попри майже ідеальне ЗНО, — гадає, тому, що не заплатив. Натомість у медуніверситет імені Богомольця дивом вступив. Пізніше обрав анестезіологію — бо це точна наука (маєш розрахувати дозу під кожного пацієнта), а Роман любить точність.

Іванна з дитинства знала, що стане ліка